2003

2003 рік продовжив тему «Крейдяного періоду», наголошуючи не лише на просторових дослідженнях ландшафту, але й на осмисленні часу як геологічного й культурного чинника. Художники зосередилися на спостереженні за трансформаціями місцевості, фіксуючи сліди часу, що проявлялися в рельєфах, нашаруваннях і природних розломах.

Робота Наталі Кохан «Дорога» поєднувала просторовий жест із символічним прочитанням часу: біла тканина, прошита вздовж яру, простягалась від його витоку до місця впадіння в річку, створюючи візуальну траєкторію руху та формування рельєфу. «Колекція нашарувань» Ганни Гідори досліджувала геологічні й археологічні прошарки старого крейдяного кар’єру XVIII століття, де відкрилися сліди скіфсько-слов’янського поселення. Об’єкт зчитував час як матеріальну структуру, в якій поєдналися історія людської діяльності й глибинні природні процеси.

Проєкт Андрія Блудова та Олексія Малиха «З’єднання» об’єднав два протилежні береги річки жовтогарячими «містками». Ця інтервенція працювала як символічний акт переходу між просторами, часами й сенсами. Андрій Гуренко створював об’єкти, що відбивали світло й ніби надсилали сигнали в небо — жест, який розширював горизонт сприйняття мистецької дії до космічного масштабу.

Колективним перформативним циклом стала робота Костянтина Доніна: він фотографував відбитки облич учасників у прибережному мулі, створюючи химерну «галерею» тимчасових портретів. Ігор Швачунов у роботі «Крижаний період» спорудив на крейдяному пагорбі крижані вежі, які поступово танули на сонці, розкриваючи теми змінності, крихкості та часу.

Традиційно підсумкова виставка відбулася у ЦСМ «Совіарт», засвідчивши посилення візуального й концептуального рівня робіт, що створювалися в Могриці.