2020

Люся Іванова спрямувала своє тимчасове повідомлення прямісінько перед очі глядачів: висвічені на білому тлі кар’єру в нічній темряві літери «ВЕКИ» («повіки») закарбовувалися на лічені секунди на сітківці очей аудиторії. Швидкоплинний слід від світла, полотном для якого стали для кожного та кожної власні повіки, і був фінальним твором.

Про комунікацію та її (не)можливість, про пошук релевантної мови і здатність до порозуміння — роботи Марини Конєвої («Повідомлення не може бути доставлене вашому абоненту») та Юрія Єфанова («Протолокал»). Обидва твори містили перформативний компонент і залучали крейдяний кар’єр як тло — елемент статики і постійності.

«Порожня форма» Наталії Лісової теж була спрямована на процесуальність, роботу з часом. Взаємодіючи з ключовим матеріалом Могриці — доісторичною крейдою, художниця перетворювала її з чогось умовно жорсткого та стабільного на щось мінливе та плинне. Вивільняючи твір від потенційного статусу фіналізованого об’єкта, авторка наповнювала порожню форму змістами, що народжувалися з її дії та комунікації з аудиторією.

«Перформанс для піаніно, лопати і трьох осіб» Віталія Кохана, Юрія Єфанова та Антона Саєнка — співзвуччя спеки, музики, копання і поетичних читань у ландшафті — був вкрай тимчасовим, але зафіксованим, як і багато інших творів, завдяки «капсулам часу» від групи « DE NE DE». Закопавши в землю на території Могриці низку таких капсул, учасники та учасниці групи залишили послання для мистецтвознавців 2300 року. В кожній капсулі зберігаються схеми та тексти до художніх робіт симпозіуму, а мапа розташування капсул була передана до Сумського художнього музею.

Ще одним посланням у майбутнє став колективно створений понад двадцятьма учасниками симпозіуму під кураторством Ганни Гідори «ПісляСад» — низка робіт, створених із сухих та аварійних дерев, що дістали друге життя в ландшафті вже як мистецькі твори.

Роботу мистецьких груп тогоріч курували Юрій Вишняков, Костянтин Зоркін, Олексій Коношенко, Віталій Кохан, Наталія Маценко, Євгенія Моляр (« DE NE DE») та постійна фасилітаторка симпозіуму Ганна Гідора.

Симпозіум також супроводжувався лекційною програмою, яку підготувала Катя Бучацька, з лекціями від Наталії Кохан, Марії Ланько та Лізавети Герман, Ольги Шишлової та учасників та учасниць симпозіуму — Костянтина Зоркіна, Євгенії Моляр і Клеменса Пула.

Особливістю тогорічного, насиченого подіями симпозіуму, стала також дитяча програма, у межах якої дев’ятеро учасників та учасниць симпозіуму створили малюнки («Дитяче повідомлення» під кураторством Олени Загребіної), перформанси та об’єкти (Катя Животкова, Петро Зоркін, Іван Косяненко) та колективну «Флотилію первісного океану» від наймолодших лендартистів.