СПІВ-БУТТЯ
2007 рік позначився поглибленням роботи з перформативними й скульптурними формами, які дедалі частіше поєднувалися між собою. Створення об’єктів у просторі як акти взаємодії з ландшафтом, матеріалом і часом ставали не лише процесом виробництва, а самодостатнім художнім жестом.
Дмитро Боженко створив химерну білу «тінь» тонкої берези на схилі пагорба. Графічну білу тінь він викладав крейдою безпосередньо на траві. Художник переміщався по схилу добре видимому з протилежного берега річки, немов по сцені. Виразно театралізованим був процес створення спільної роботи харківських художників за проєктом Романа Мініна й Марини Бекетової. Яскравий вітряк, зведений на узвишші, став результатом злагодженої колективної дії з елементами гри.
Колективна нічна перформативна дія «Гра зі світлом» (створена у співпраці з Юрієм Баранником), в якій учасники працювали зі світловими трубками, формуючи в темряві кар’єру хореографічну композицію, поєднувала пластику руху, ритміку жестів і візуальні ефекти. У проєкті «Знаки на шляху» Олексій Малих проклав довгу білу стрічку тканини по лінії кар’єру, залишаючи на ній маркери та відбитки. Робота фіксувала просторову пам’ять у ландшафті.
Бодіарт Олени Трубанової став однією з перформативних практик, що активізувала тілесне відчуття спорідненості з простором кар’єру. Художниця запропонувала учасникам покривати тіла крейдою, перетворюючи це на свідомий жест художнього занурення в середовище. Такий жест лише увиразнював досвід, який і без того був притаманний симпозіуму: через особливості локації учасники майже постійно мимоволі були вкриті тонким шаром білої крейди. Цей стан фізичної взаємодії з простором набував тут символічного значення — як форми приналежності, включеності та співіснування з ландшафтом.
продовження тексту нижче
ПРЕЗЕНТАЦІЯ ПРОЄКТУ
Основна програма/кураторка Ганна Гідора
Студентська програма/кураторка Наталя Кохан
РОБОТИ
ВІДЕО
Кураторки проєкту Ганна Гідора та Наталя Кохан — викладачка кафедри дизайну Сумського державного педагогічного університету — виокремили два ключові образи для роздумів митців: стілець і сходи, пов’язуючи їх з темою переходу та присутності. У 2007 році в рамках студентського проєкту «Спів-буття» було запропоновано інтерпретувати ці об’єкти як метафоричну модель поєднання повсякденного й символічного… Стілець і сходи, об’єднані в одному художньому образі, набували прикордонного стану між дизайном і мистецтвом. Вперше симпозіум супроводжувався майстер-класами й кураторськими бесідами, які проводили Олексій Малих (про історію українського лендарту й фестиваль «Весняний вітер»), Ганна Гідора (про концептуальність й образність художнього жесту), Олександр Животков (про виразність мінімалізму та значення матеріалу), Юрій Баранник (про можливості тимчасових інтервенцій у ландшафт).
Традиційною залишалася глиняна баба, створена Олексієм Кравцовим і Володимиром Цюпкою. Скульптура зберігала ритуальний характер, продовжуючи символічну лінію, започатковану в попередні роки, та підтримувала ідею колективного моделювання знакових образів.
Цього року до участі долучилися представники мистецького середовища Запоріжжя, зокрема Юрій Баранник та Олег Красносельський, яких зацікавив досвід Могриці для реалізації власного лендарт-проєкту на острові Хортиця. Вони одразу стали активними учасниками симпозіуму, створивши низку об’єктів та ініціювавши серію освітніх і мистецьких акцій. Коло молодих учасників значно розширилося: випускники Сумського училища вже поверталися до Могриці як студенти вищих мистецьких закладів, часто запрошуючи із собою нових друзів і співавторів. З’явилася ідея виокремлення окремого внутрішнього молодіжно-студентського могрицького департаменту.
ПОСИЛАННЯ
Кохан Наталя Михайлівна. Міжнародний симпозіум лендарту. Могриця. Сумська область
https://drive.google.com/file/d/1KLf0JkeC7-RCNUk92UF0JZFKaNegGZCe/view?usp=sharing